- виокремлювати
- -юю, -юєш, недок., ви́окремити, -млю, -миш; мн. ви́окремлять; док., перех., рідко.Робити виразним, вирізняти з-поміж чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
виокремлювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виокремити — див. виокремлювати … Український тлумачний словник
виокремлювання — я, с. Дія за знач. виокремлювати … Український тлумачний словник
вирізняти — я/ю, я/єш, недок., ви/різнити, ню, ниш, док., перех. Виокремлювати кого , що небудь, робити помітним серед інших. || Розрізняти, помічати за якими небудь ознаками … Український тлумачний словник
витоплювати — I юю, юєш, недок., ви/топити, плю, пиш; мн. ви/топлять; док. 1) тільки док., перех. і неперех. Спаливши яке небудь паливо в печі, грубі і т. ін., нагріти приміщення або зготувати при цьому страву. || Закінчити топити в печі, грубі і т. ін. 2)… … Український тлумачний словник
зароїтися — ї/ться, док. 1) Почати роїтися, виокремлювати нові рої. || Почати літати роєм. 2) перен. Заповнитися великою кількістю людей, що рухаються, метушаться і т. ін. || безос. || З явитись у великій кількості … Український тлумачний словник
фракціонувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., спец. Піддавати що небудь розподілу на фракції (див. фракція II); виокремлювати з чого небудь фракцію … Український тлумачний словник
вирізняти — вирізнити (зосереджувати увагу на комусь / чомусь, робити помітним серед інших); увиразнювати, увиразнити (робити виразнішим, підкреслювати), випинати, випнути, виокремлювати, виокремити; відтінювати, відтіняти, відтінити (робити помітнішим,… … Словник синонімів української мови